ВАХНЯНИН АНАТОЛЬ (Наталь) - (19.9.1841 11.2.1908) - відомий український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст. Народився в с.Сеняві недалеко Перемишля (тепер Польща). 31852 навчався у Перемишльській гімназії. В 1859-63 вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю. У 1865 організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях. Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського ун-ту, в 1867 організував студентське т-во “Січ” і став його першим головою. Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії. Співорганізатор і перший голова т-ва “Просвіта” (08.12.1868-1869). Тісно співпрацював з комісією по підготовці українських підручників для народних і середніх шкіл. В 1867-70 - редактор “Правди”, “Письма з Просвіти” (1878-79), співредактор “Діла”, організатор і керівник музично-хорових т-в “Торбан” (1870) і “Боян” (1891). 24.10.1885 В. разом з Ю.Романчуком організував на-родовську політичну організацію “Народна Рада”, яка продовжила ідеї Головної Руської Ради. В 1890 разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики “нової ери”, яка мала б сприяти внормуванню українсько-польських відносин в Галичині, (див. Народовці). В 1894-1900 - депутат Віденського парламенту. В 1903 заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові та став його першим директором. Був засновником і керівником Союзу співоцьких і музичних товариств. В. - автор опери “Купало” (1870-92; поставлена в 1929 у Харкові), музики до драми Т.Шевченка “Назар Стодоля”, хорів, пісень, а також літературних творів - “Три тополі”, “Оповідання і гуморески” (1902), “Споминів з життя” (1908), шкільних підручників.