ГОРЛЕНКИ - український козацько-старшинський рід на Чернігівщині. Засновник роду Лазар Г. (р.н. невід.-п. .1687) полковник Прилуцького полку. Загинув у липні 1687 під час козацьких заворушень. Найвідоміші представники роду Г. Дмитро Г. (рр. н. і см. невід.) - прилуцький полк. (1692-1708). Один з найближчих сподвижники гетьмана І.Мазепи, активний прихильник розриву з Москвою. В 1708 разом з І.Мазепою перейшов на сторону Карла XII. Супроводжував гетьмана I.Мазепу в еміграцію. Після смерті І.Мазепи (1709) був поряд П.Орликом і А.Войнаровським (одним з кандидатів на гетьманство). В 1711 і 1713 брав участь у походах гетьмана П.Орлика на Правобережну Україну. В 1715 внаслідок особистого конфлікту з П.Орликом повернувся в Україну. В 1715-30 змушений жити у Москві. В 1731 отримав дозвіл повернутися в Україну. Яким Г. (р. н. невід.-бл. 1758)- український військовий діяч, бунчуковий товариш. З 1729 Г. -генеральний хорунжий. В 1737 під час кримського походу - наказний гетьман, згодом -генеральний суддя. Яким Г. (Йоасааф: 1705-1754) - український церковний і освітній діяч, письменник. Внук Лазаря Г. і Д. Апостола. В 1725 закінчив Київську Академію. прийняв чернецтво, працював викладачем в цій академії. В 1737 став ігуменом Лубенського Мгарського Преображенського монастиря. 3 1748 білгородський і обоянський єпископ. Дбав про розвиток освіти в Україні. Автор драми “Брань чесних седми добродстелей зь седми грьхами смертними” (1737). Василь Г. (1853-1907) -український письменник і мистецтвознавець. Н. в с.Яронівці (тепер Сумська обл.), освіту здобув у Ніжинському лицеї та Сорбонському ун-ті (Париж). Активно співпрацював з журналом “Києвская старина”. Автор численних праць про українських письменників (І.Котляревського, Т.Шевченка, П.Мирногота ін.). Йому належать статті на історико-побутові та етнографічні теми, зокрема дослідження про українські думи і кобзарів. Частина праць опублікована у книгах “Южнорусские очерки й портреты” (1898), “Украинские были” (1899). “Отблески” (1908).