ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (24.4.1803 - 30.3.1865) - закарпатський громадський діяч, письменник і педагог. Н. в с.Тополя на Пряшівщині (тепер Словаччина). В 1821 закінчив ужгородську гімназію, а в 1827 -богословську семінарію. В 1847 видав буквар -“Книга для читання”, а в 1850 -перший в Угорщині український календар-альманах “Поздоровлення русинів на рік 1850”. В 1850 заснував у Пряшеві “Литературное заведение”, яке займалось культурно-просвітницькою діяльністю. Написав цілий ряд патріотичних поезій: “Я русин був, єсьм і буду”, “Підкарпатськії Русини” та ін. Автор двох драм, підручників для народніх шкіл - “Книжиця читальня”. Разом з А. Добрянським домагався запровадження на Закарпатті викладання української мови у школах. Вся діяльність Д. була спрямована на боротьбу проти зугорщення Закарпаття. Помер в м.Пряшеві. Закарпатські русофіли використали ім'я Д. для антиукраїнської діяльності в “Обществе ім.Духновича”.