ЖЕЛЯБОВ (Желябів) Андрій Іванович (17(29).8.1851 - 3(15).4.1881) - революціонер-народник. Н. в с. Миколаївка Феодосійського повіту Таврійської губернії. В 1869 закінчив навчання у Керчинській гімназії і вступив на юридичний факультет Новоросійського (Одеського) ун-ту. В 1871 за участь у студентських виступах був відчислений з навчального закладу і висланий з Одеси. В 1873 жив у Городищі Київської губ. (тепер Черкаська обл.), брав активну участь в роботі київської Громади, був учасником “ходіння в народ” у Херсонській і Катеринославській губерніях. За участь в українському народницькому русі неодноразово заарештовувався. В 1877-78 Ж. був посудним під, час процесу над народниками (процес 193-х) у Петербурзі, але через брак доказів - звільнений. В цей період своєї діяльності зблизився з визначними діячами українського національного руху - М.Драгомановим, В.Антоновичем та ін. З 1879 - член народницької організації “Земля і Воля”. Після розколу “Землі і Волі” став одним з керівників партії “Народна Воля”. Створив ряд найважливіших програмних документів організації. Під керівництвом Ж. засновано першу в Російській імперії газету для робітників -“Рабочая газета”. Один з організаторів замаху на імператора Олександра II 1(13).3.1881. Заарештований напередодні 27.2(11.3), Ж. добився прилучення своєї справи до судового процесу про вбивство царя. Страчений 3(15).4.1881.