ЗАСЛАВСЬКІ - український князівський рід у 15-17 ст. Володіли великими маєтками на Волині і Поділлі. Засновник роду - Іван Острозький наприкінці 15 ст. став власником м. Заслава (тепер Ізяслав Хмельницької обл.), від якого походить прізвище З. На поч. 17 ст. прийняли католицтво. Представники роду З. займали важливі державні посади у Польщі. Найвдоміші представники: Єжи З. (1592 - р. см. невід.) - володимирський староста. Учасник Хотинської війни 1620-21. Брав участь у придушенні Жмайла повстання 1625 та разом з С. Конєцпольським - в укладанні з козаками Куруківського договору 1625. Януш З. (р. н. невід. - п. 1629) - воєвода підляський (1591) і волинський (1604,1620). В 1596 і 1614 входив до складу комісій, створених польським урядом для вироблення компромісних угод між козаками і польським урядом. Олександр З. (р. н. невід. - п. 1625) - каштелян волинський (1605), брац-лавський (1615) і київський воєвода (1628), син Януша З. Владислав - Домінік З. (н. не пізніше 1617 -п. 5. 4. 1656) - луцький староста, коронний конюший (з 1636), воєвода сандомирський (з 1645) і краківський (з 1649), син Олександра 3.3 9.6.1648 З. був головним з трьох командуючих (разом з О.Конєцпольським і М.Остророгом) польського війська, розгромленого українською армією на чолі з Б.Хмельницьким в Пилявецькій битві 1648. Б.Хмельницький з сарказмом називав З., відомого своєю розніженістю і лінивістю, -“периною”. В 1673 рід З. перестав існувати, їхні родові маєтності успадкував рід Любомирських.