КОПНІ СУДИ - суди сільської громади в Україні, в Білорусі й Литві, що виникли у ранньому середньовіччі. Збиралися в заздалегідь визначеному місці - копищі і діяли в складі обраних населенням копного округу судців, які йменувалися копними мужами. К.с. поєднували слідчі і судові функції, діяли на основі звичаєвого права. Збиралися кілька разів: для розшуку злочинця по «гарячих слідах» - «гаряча копа»; для судового розгляду - «велика копа» з представників сіл копного округу; для остаточного вирішення справи і виконання вироку - «завита копа» (завити-закінчити). К.с. присуджували до штрафу, відшкодування збитків, тілесних покарань, смертної кари, практикували умовне засудження. Апеляційною інстанцією проти вироків К.с. були державні суди. Поступово законодавство все більше пристосовувало К.с. до інтересів феодалів, які з часом замінили їх вотчинними судами. Вотчинні суди чинили земельні магнати над належними їм селянами. Згадки про К.с. зустрічаються ще вдокументахдругої пол. 17 ст. На Волині і Поділлі К.с. зберігалися з певними змінами до поч. 20 ст.