Меню сайту

Форма входу
Логін:
Пароль:

">Історія України » » Руїна » Постаті: Інші

Захар Шийкевич
Шийкевич Захар ( ? - 1704)- представник старшинської аристократії, генеральний писар за часів Ю.Хмельницького та І.Брюховецького, гетьманський ревізор за гетьмана І.Мазепи.
Вперше Захар Шийкевич згадується як писар у гетьмана Івана Виговського. Є відомості про те, що був одружений з донькою полковника Яцька Воронченка.
Після втрати влади Виговським молодий писар Шийкевич потрапляє в полон до росіян, але рятується тим, що дає свідчення проти переяславського полковника Тиміша Цицюри.
Стає одним з найближчих радників гетьмана Юрія Хмельницького, а згодом і генеральним писарем при ньому. Займає антимосковську позицію. Зокрема озлоблений на нього Цицюра писав, що Шийкевич "... лядського короля и ляхов хвалит, а Царскому Величеству и русским людям враг".
При частій зміні гетьманів не втрачає позицій. В малограмотному оточенні гетьмана Івана Брюховецького знову стає генеральним писарем. Завдяки своїм інтелектуальним здібностям стає дуже впливовою особою. Його остерігається гетьман Брюховецький, він має багатьох ворогів серед козацької саршини, хоча в цьому, можливо, частково винуватий і сас Шийкевич, який був знаний своєю високомірністю. Навіть, князь Ромодановський до царя Олексія:

«... рассматривай
Ратныя дела великою осторожностью,
Чтоб писари Захарки с товарищи
чего не учинили
Также как и Юраско над боярином
Нашим».

Москва саме його розглядала головним противником ідеї збирання податків з Гетьманщини в царську скарбницю. Проте старшинська верхівка на чолі з гетьманон вирішила здати інтереси України заради власної вигоди і це визначило подальшу долю генерального писаря.
Генеральний писар Захар Шийкевич також знаходився в складі делегації, яка на чолі з гетьманом поїхала у 1665 році в Москву для вироблення нових умов співжиття з Московським царством. Йому, як і іншим, було пожаловано дворянське звання і села у вічне володіння. Але позиція генерального писаря настільки не співпадала з намірами царського уряду, що Шийкевича було спровоковано на суперечку з протопопом Григорієм Бутовичем, яка стала приводом до арешту генерального писаря та заслання його до Сибіру. Відповідно всі маєтки у нього було відібрано також.
Петро Дорошенко ( у 1669 році), В.Многогрішний ( у 1671 році) з-поміж інших згадували і прізвище Шийкевича у переліку тих людей, яких просили царський уряд повернути в Україну. Але цар відмовив. І тільки після 1681 року Шийкевичу вдалося повернутися в Україну. Попередні маєтності йому повернуті не були, але натомість гетьман Самойлович дарував Шийкевичу село Шабалинів в Новомлинській сотні Ніжинського полку.
З пеших днів гетьманування Івана Мазепи Захар Шийкевич перебував в його оточенні. Так вже 20 жовтня 1687 року його ім'я фігурує, як гетьманського ревізора. Шийкевич виконував різні доручення гетьмана Мазепи: брав участь в судах, розмежовував грунти між селами різних волостей, вів розшук у справі Петрика, наглядав за виборами полковника у Переяславі у червні 1690 року. Власне сам перлік показує значущість постаті Шийкевича для гетьмана Мазепи.
Саме завдяки зусиллям Шийкевича від Івана Мазепи була відвернуті підозри щодо його перемовин з Кримом, у звязках з Петриком. Проте Мазепа не міг поставити Шийкевича на більш відповідальну посаду, оскільки це могло насторожити Москву. Проте Захар Шийкевич залишався одним з найбільш довірених людей гетьмана.
Помер Захар Шийкевич у 1704 році.



Категорія: Постаті: Інші | Додав: sb7878 (17.02.2009) | Автор: Cepgiy
Переглядів: 428 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2018