КОЛЕССА ФІЛАРЕТ (17.7.1871 - 3.3.1947) -видатний український фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець, д. чл. НТШ (з 1909), ВУАН (з 1929). Брат О. Колесси. Основоположник українського етнографічного музикознавства. Н. у с. Татарське (тепер с. Піщане Львівської обл.). У 1891-92 навчався у Віденському ун-ті у А. Брукнера. В 1896 закінчив Львівський ун-тет. Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора. В різні часи працював з І.Франко, М. Лисенком, Лесею Українкою. В 1918 захистив дисертацію у Віденському ун-ті та отримав вчену ступінь доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Галичини, Волині, Лемківщині. 3 1939 -професор Львівського ун-ту, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940). Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів (Прага, Варшава, Відень, Антверпен). Помер і похований у Львові. Основні праці: «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905), «Ритміка українських народних пісень» (1906-07), «Мелодії українських народних дум» (1910-13), «Наверстування і характерні признаки українських народних мелодій» (1913-14), «Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і походження голосінь» (1920-21), «Про генезу українських народних дум» (1921 ), «Народні пісні з південного Підкарпаття» (1923), «Речитативні форми в українській народній поезії» (1925), «Українські народні пісні на переломі 17-18 вв.» (1928), «Народні пісні з галицької Лемківщини» (1929), «Українська усна словесність» (19Э8), «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття» (1946). Автор хорових творів і обробок українських народних пісень («Вулиця», «Обжинки», «Гагілки», «Шкільний співаник»-1925). Залишив у рукописі «Історію української етнографії».