ГОЛОДОМОР - соціально-господарське явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни демографічної та соціальної структури населення регіонів, а інколи і країн. Г. виникає внаслідок неврожаю, зумовленого природними причинами (посуха, повінь, морози, нищення посівів шкідниками та ін.), наслідками воєн, недосконалістю господарської системи. В окремих випадках Г. організовувався штучно з метою винищення певних груп населення, а інколи цілих народів для досягнення політичних цілей.

  На українських землях найдавніші згадки про Г. датуються епохою Київської Русі. Тоді вони були викликані природно-кліматичними умовами і мали регіональний характер. В пізніші часи регіонами, які найчастіше охоплював голод, були Полісся, степова Україна та гірські райони Карпат.

  У 19 - на поч. 20 ст. на українських землях було кілька неврожайних років (1833-1834,1844-1846, 1855 та ін.), що призводило до зростання соціальної напруженності на селі і було однією з причин еміграції українського населення у Сибір, Середню Азію, Казахстан і в Америку.

  Важкими для українських земепь були голодомори 20 ст; 1921-1922; 1932-1933:1946-1947.

  Г. 1921-1922 був викликаний неврожаєм та політикою більшовицького уряду в Україні. Охопив він насамперед пд. губернії - Донецьку, Запорізьку, Катеринославську, Миколаївську та Одеську. Внаслідок продрозкладки і надмірного продподатку з цих губерній було вивезено 18 млн пудів хліба (при загальному зборі 54 млн. пудів, що складало приблизно 35% звичайного врожаю). В результаті вже восени 1921 розпочався Г. До весни 1922 кількість голодуючих зросла до 8 млн, чол. Поширювались інфекційні хвороби - тиф, холера. Внаслідок цього Г. смертність склала бл. 500 тис чол.

  Радянський уряд організував допомогу голодуючим, але вона була спрямована головним чином на райони Поволжя, де Г. був особливо важким. Українському населенню надавали допомогу насамперед громадські, релігійні та кооперативні організації. Більшовики використали боротьбу з Г. для пограбування церкви. Суттєва допомога поступала з-за кордону. У Львові діяв Крайовий Комітет Допомоги голодній Україні, аналогічні комітети снували у Відні, Берліні, Празі на американському континенті.Також допомагали комісаріат Нансена, АРА, єврейська організація “Джойнт”, Червоний Хрест, Чехо-Словаччини.

  Особливо трагічним для України став Г. 1932-1933, викликаний виключно політичними причинами. Він був запланований сталінським керівництвом як репресивний захід проти українського селянства, що ставило опір колективізації. Внаслідок повальних реквізицій хліба населення почало голодувати вже навесні 1932. Але особливо важкою ситуація стала у 1933, коли від селян було забрано весь хліб, значну частину якого продали за кордон, а немало -сховали. Основна маса сільського населення була позбавлена будь-яких засобів існування. Тільки незначна частина активістів та представників партійно-господарського апарату не зазнала жахіть Г. В меншій мірі голод відчувався у містах і промислових районах, де було запроваджено карткову систему. Виїзд голодуючого населення за межі України було заборонено. Більшу частина українського селянства було приречено на голодну смерть.

  Нечуваних розмірів набрав Г. у пд. та сх. областях України. Подекуди смертність сягала 18-20% усього населення. У зв'язку з відсутністю статистичних матеріалів число жертв Г. 1932-1933 важко визначити. У різних джерелах зустрічаються цифри від 3 до 10 млн чол.

  Радянська влада постійно замовчувала факт існування Г., не подавала населенню ніякої допомоги і відкидала пропозиції допомоги з-за кордону, прирікаючи на голодну смерть мільйони людей. Г. 1932-33 є найжорстокішим фактом геноциду, вчиненого проти українського народу впродовж його тисячолітньої історії.

  Після завершення другої світової війни внаслідок воєнних знищень і небувалої посухи українські землі знову зазнали жахів Г. Він тривав у 1946-1947 і охопив в основному пд. області України. Однією з причин цього Г. була виправка великої кількості зерна для підтримки комуністичних режимів у країнах Центральної і Східної Європи.