Меню сайту

Форма входу
Логін:
Пароль:

">Історія України » » Літописи » Літопис Самовидця

РОКУ «1656»
Попередній розділ
ЗМІСТ КНИГИ
Наступний розділ

 Государ цар и великій князь Алексій Михайлович его царское величество потрете выйшол на войну противко шведа. И того часу швед уступил за море у свою землю, а Magnus граф, тоест великій гетман шведскій, стоял з войсками в Ризі. И его царское величество на Полоцко потягнул з войсками, а тяжары военные рікою Дзвиною проважено. И пришовши у Лифляндию , ксіонже курляндское поклонилъся и просил милосердія. 

И так  Курляндія зоставала вцілости, а Лифлянды, яко надлежащіе до Рыги, зостаючих под шведом, воевали. И пришовши под Динабурок город, которій спротивилъся его царскому величеству, и так той город и замок по росказаню его царского величества люде ратные узяли приступом и людей в нем зостаючих выстинали, а інных в полон побрали. И там воеводу зоставивши, далій потягнувши, пришли под Кукунавз, которій такъже спротивилъся, але сила закону не знает, бо и Кукунавз такъже приступом узяли войска его царского величества и тот спустошили, людей выгубивши, и людом московским осадили, и просто ку Рыгі потягнул его царское величество. Любо давал на килках місцях Magnus граф з войсками шведскими потребу, але не могл вытривати потугам его царского величества — уступил з войсками своїми в Ригу город и там зоставали през усе літо в облеженю, терпячи великую налогу от войск его царского величества, бо сила великая была, которых меновано седм крот сто тисячей, на которых я своїма очима смотріл, а и литовских немало полков там зоставало при его царскому величеству. И так вколо міста шанцами Рыгу осажено и гарматами, а інные гарматы спроважено на костел литовскій, зостаючій на передмістю неоподалеко города, оній высыпавши, и потужные гарматы спровадивши — в город бити; а сам его царское величество неоподалеко города стоял наметами. Але шведове моцно боронилися, и много войска его царского величества побито з города. А же осінь наступила мокрая, а краї холодные, а к тому спустошенные барзо, — послі Покрови, ку запустом Филиповим, его царское величество уступил зпод Риги, недоставши города, в котором отході много людей московских з голоду и зимна померло.

Того ж літа у Вилню коммисия отправовалася з ляхами, на которые и посторонных  монархов и цесарскіе медіаторове были, и козацкіе послове от Хмелницкого там же были; але згоди не стало, — и так надаремне тая коммиссіа отправовалася и розіхалися.

А гетман Хмелницкій зоставал з войсками на Україні, бо не міл ні од кого наступованя, а до того уже и сам неспособного здоровя был. Тилко тое войско, зостаючое от Уманя, ку Богу и ку Дністрові  ходило з сином Хмелницкого Тимошем на помоч господареві волоскому, тестеві его Василеві Лупулу, которій з мултанским господарем завоевалъся, и там Тимоша убито, и войско тое з ущербком назад повернуло, и припровадили з собою тіло Тимошево, а господара волоского Василя Лупула взято до Царигорода, и там зоставал у вязеню в Едикулі и померл тамо.


Взято з: http://izbornyk.org.ua/samovyd/sam02.htm
Категорія: Літопис Самовидця | Додав: sb7878 (22.11.2009)
Переглядів: 195 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017