Меню сайту

Форма входу
Логін:
Пароль:

">Історія України » » Літописи » Літопис Самовидця

РОКУ 1673
Попередній розділ
ЗМІСТ КНИГИ
Наступний розділ
 
Зараз навесну наступили знову у Волоскую землю войска турецкіе пашей сім и стали под Хотіням, при которих и господар волоскій и господар молтянскій з войсками своїми, готуючися ити на Полщу, и паша един потужній стал на Цоцорі, Каплан Ґерей. И войска коронніе и литовскіе скупившися, маючи з собою люду затягового, за росказаням королевским рушили зпод Лвова просто ку Хотіню, и гетмани сами, а король  зостал в Лвові, бо оного отруєно и там померл. А войска пошли з гетманами, над которими старшим был гетман коронній Іван Собескій, и притягнувши просто на обоз турецкій, міли  з ними потребу. И господарі волоскій и мултянскій з своїми войсками, у которих сили невеликіе были, отступили от турчина и прихилилися до войска коронного . И так другого дня жолніре просто пойшли на обоз турецкій, любо в окопі стояли турки, и тое войско турецкое розбили, которих меновали тисячей сорок, з которих ледво увойшло тисяч на  десять через Дністр до Камянця, и то голо, — такая оним поряжка была, бо сами турки без татар били. И замок Хотінскій узяли, где великіе скарби турецкіе узяли гетманове, и тое збивши, пойшли на тогопашу на Цоцору, але тот паша, не ожидаючи, уступил за Дунай.

Тоей зими стали жолнірове на зиму в Волоской землі розно по становисках, и хоружій коронній Адам Синявскій стал у Ясах, а замки Хотінскій, Сочавскій и инніе поосажовали піхотою німецкою. Але тое немного тривало, бо турчин, видячи тую своїх поряжку, послал в Крим до хана, аби зараз висилал орду у Волоскую землю виганяти жолніров, а на каждого татарина по два червоних плати дал. И так зараз зимою солтан з сином ханским з ордами притягнули у Білогородщину, до которих знову панове волоскії пристали, отступивши ляхов. И пришовши у Волоскую землю до Яс, города столечного, вигнали жолніров, же мусіли уступати з Волоской землі, тилко в Сочавском замку и Хотінском  зостала піхота.

Тоей же зими  много жолнірства з голоду померло.

В том же року навесні в Білагороді гром розбил замок, же аж в море летіло каміння, которого турки заробити не могли, бо татар усіх вигнано з Білагородщини у Крим, як повернулся  цар турецкій спод Камянца зимою, а которых вигнано, тіе в полях коло Богу померзли, бо не переправили рік, и много їх потонуло, и задля того того літа не ходили татаре у Волоскую землю турком на помоч. И Сірко много того літа шкоди починил с колмиками в Криму и в Білогородщині попустошил. И тіе недобойки  турецкіе с Камянця уходили на Могилев, Стіну и Рашков до Тягині, бо того часу козаки з Дорошенком при турчину зоставали. Волоская земля того часу в великом утрапленню была, же мусіли усі з своеї землі утікаті, и много коло Богу в тих городах  значних  волох тулялось, бо великую кривду терпіли от татар, которіе зимовали, вигнавши ляхов и господара Петрецая . А настал Думитрашко господарем , що з ордою прішол, которій и сам у татар за неволника был, бо що хотіли, тое робили, и брали по самий Дунай, поколя жолніре полскіе засягли были. 


Взято з: http://izbornyk.org.ua/samovyd/sam03.htm
Категорія: Літопис Самовидця | Додав: sb7878 (28.11.2009)
Переглядів: 322 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017