МАТУШЕВСЬКИЙ ФЕДІР (21 червня 1869 -21 листопада 1919)- відомий український публіцист, громадсько- політичний діяч та дипломат . Народився у м. Сміла Черкаського повіту Київської губ. Закінчив духовну семінарію. Навчаючись на юридичному факультеті Дерптського (Тартуського) університету, організував українську студентську громаду. Згодом був обраний головою українського клубу "Родина”. Підтримував тісні стосунки з М. Лисенком, І. Франком, М. Грушевським, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Після закінчення університету в 1904 році повернувся в Київ, займався літературною і видавничою діяльністю. В 1906 був редактором першої української щоденної газети "Громадська Думка” у Наддніпрянській Україні, згодом - "Ради”. За свою діяльність заарештований і на деякий час ув'язнений у Лук'янівській тюрмі. Матушевський був одним з активних членів Товариства Українських Поступовців, Української Радикально-Демократичної Партії, а з 1917 - Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917 став членом Української Центральної Ради від УРДП. З листопада 1917 входив до скаладу Крайового комітету для охорони революції в Україні. В січні 1919 призначений послом України в Греції. Помер у жовтні 1919 в Афінах. Автор ряду літературознавчих праць: "Жертвы переходной эпохи” (про А. Свидницького), "В. Антонович у світлі автобіографії та даних історичних нарисів”, спогадів "З щоденника українського посла”, декількох праць про Т.Г.Шевченка.