КОНТАКТНИЙ КОМІТЕТ - неофіційний представницький орган українських партій та організацй Галичини, що діяв у Львові в 1937-39. Заснований у грудні 1937 провідними діячами Української Соціалістично-Радикальної Партії, Української Соціал-Демократичної Партії, Фронту Національної Єдності, Української Народної Обнови, Союзу Українок і опозиційною групою в Українському Національно-Демократичному Об'єднані на противагу політиці «нормалізації» (див. «Нормалізація»), здійснюваної керівництвом УНДО з 1935. К.К. ставив собі за мету, проводячи дискусії з актуальних суспільно-політичних проблем, підготовати широку угоду за участю українських політичних партій і громадських організацій Галичини і Волині. В грудні 1937-січні 1939 до К.К. входили: від опозиції УНДО (т.зв. група «Діла») - Д. Левицький і В. Кузьмович, від ФНЄ-Д. Паліїв, від УСРП-М. Стахів, від Союзу Українок (з 1938 - «Дружина Княгині Ольги») - М. Рудницька, від УСДП - В. Старосольський, від УНО - О. Назарук. З лютого 1939 після врегулювання внутрішньопартійних протиріч в УНДО до учасників К.К. приєднався голова цієї партії В. Мудрий. В окремих засіданнях комітету брали участь Ф. Свістель (УНДО), І.Костюк (УСРП), І. Квасниця (УСДП), С. Герасимович (ФНЄ), К. Малицька (СУ) та ін. К.К. не міг приймати рішень, виконання яких було б обов'язковим для всіх організацій, що були представлені в ньому. Учасники комітету досягнули згоди щодо загальних засад міжпартійних відносин, яка (за деякими винятками) діяла упродовж всього часу його існування. Навесні 1938 укладено угоду між пресовими органами різних політичних напрямів (т. зв. пресове порозуміння). Учасники комітету здійснювали заходи для створення єдиного національного політичного центру в Галичині (восени 1938 - Всеукраїнської Національної Ради, в серпні 1939 - Українського Національного Проводу), однак через ідеологічні та партійні розбіжності ці спроби закінчилися невдачами. З початком німецько-польської війни у вересні 1939 К.К. припинив свою діяльність.