БЛАКИТНИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ (справжнє прізвище - Елланський) (31.12.1893 (12.1.1894) - 4.12.1925) - український політичний діяч і письменник. Н. у с.Козлах на Чернігівщині (тепер с.Михайло Коцюбинське Чернігівського р-ну Чернігівської обл.). Навчався в Чернігівській духовній семінарії і Київському комерційному інститут. З квітня 1917 - член Української Партії Соціалістів-Революціонерів. В травні 1918 Б. став одним з ініціаторів розколу УПСР і оформлення лівої фракції партії боротьбистів. Редагував її друкований орган - газету “Боротьба”. Після вимушеного злиття Української Партії Соціалістів-Революціонерів-Боротьбистів (комуністів) з Комуністичною Партією (більшовиків) України вступив до останньої. В 1920-25 входив до складу ЦК КП(б)У. З 1921 був призначений головою Держвидаву та редактором газети “Вісті ВУЦВК”. Б. - організатор і редактор журналів “Шляхи мистецтв”, “Червоний перець” (1922-25), “Всесвіт” (1925). Засновник і керівник спілок “пролетарських” письменників України -“Боротьба” (1919) і “Гарт” (1923-25). Б. відомий як поет (під псевдонім В.Еллан), прозаїк (псевдонім - А.Орталь), як фейлетоністі сатирик (псевдонім - Валер Проноза), як пародист (псевдонім - Маркіз Попелястий). Автор збірки поезій “Удари молота і серця” (1920) та інших літературних творів. В 30-х роках твори Б. були заборонені як націоналістичні, а пам'ятник Б., встановлений у Харкові, знищений.