ВЕНЕДИ (венети, венди, вінди) - слов'янські племена, які жили на рубежі н.е. між ріками Одрою і Дніпром та біля Карпат. Назва венедів зустрічається в I ст. н.е. в працях античних авторів - Плінія Старшого, Таціга, Птолемея, Йордана. Таціт, зокрема, зазначав, що В. численні і займають велику територію. Історик Йордан (6 ст.) повідомив, що В. частіше називались антами і склавінами, але разом з тим він перечисляв венедів, антів і склавінів, як три окремі групи племен. Займались землеробством, осілим скотарством, мисливством і рибальством, мали торговельні зв'язки з іншими племенами. В III ст. вели війни з Римською імперією. Очевидно, венеди стали спільною етнічною основою для формування західних і східних слов'ян.