ГОНТА ІВАН (р.н. невід. - п. 1768) - один з керівників національно-визвольного повстання у Правобережній Україна 1768 - Коліївщини. Н. в с.Росішки на Уманщині (тепер село Христинівського р-ну Черкаської обп.). Спочатку служив козаком, пізніше -сотником надвірного війська у магната графа Потоцького в Умані. При наближенні гайдамацького війська на чолі з М. Залізняком до міста, Г. разом з загоном надвірних козаків приєднався до повсталих. 9-10(20-21).6.1768 гайдамаки спільними зусиллями здобули Умань. Рада повсталих проголосила М.Залізняка гетьманом і князем уманським, а Г.полков-ником і князем смілянським. Розгортання повстання на Київщині, Брацпавщині, Поділлі і загроза поширення його у Лівобережній Україні, викликало тривогу російського уряду. Царські війська на чолі з генералом Кречетовим, які вели на Правобережжі війну з загонами прихильників Барської конфедерації 1768, допомогли польській шляхті придушити повстання. 27.6(8.7) 1768 російські війська підступно оточили повстанський табір. М.Залізняк і Г. були по-зрадницьки заарештовані підрозділом полк. Гур'єва, а їхні загони роззброєні. Інші гайдамацькі загони були розбиті у боях. Г. як польського підданого російське командування видало польській влад. За наказом коронного гетьмана К.Браницького Г. після жахливих катувань, які він витримав з величезною мужністю, було страчено у с.Сербах поблизу Могилів-Подільського (тепер село Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.). Збереглись численні народні перекази про Г. Художній образ Г. створений Т.Шевченком у поемі “Гайдамаки”.