У далеких кочовищах Азії жили монгольські племена . Кожне їхнє плем я мало свого князя- хана. Один з них – Чингісхан , силою об єднавши численні кочові племена , у тому числі і плем я татар , створив могутню державу . Він прагнув підкорити інші землі і країни. Просуваючись на захід , монголи завойовували народ за народом . Володіння Чингісхана розкинулися від берегів Тихого океану до Уральських гір .

У бою на річці Калці у 1223 році об єднане військо зазнало поразки , це сталось внаслідок феодальних міжусобиць через які князі діяли неузгодженно . Шлях на київ було відкрито , та монголи повернулися назад до Азії . Через кільканадцять років вони очолені ханом Батиєм , знову посунули на захід . У 1236 році величезне монголо-татарське військо вдерлось у Східну Європу. Протягом 1237-1238 роківмонголи сплюндрували багато міст Північно-Східної Русі . Першим впало Рязанське князівство , за ним Володимирське , Суздальське , Московське . В 1239-1240 роках батий захопив південно-руські міста: Переяслав,Чернігів ,Київ. Незважаючи на героїчний опір , війська окремих руських , розрізнені внаслідок феодальної роздробленості Русі , не могли встояти перед численними ионголо-татарськими полчищами. Отож , як не боролися люди , а все ж не змогли подолати нападників .

Захопивши Переяславське і чернігівське князівства , орда стала навпроти Києва на лівому боці Дніпра . Зачаровані красою міста , монголи запропонували киянам здати місто без бою, але ті вирішили битися . Орда відступила , щоб наступного 1240 року величезною силою облягти Київ . Облога міста тривала кілька днів . Його захищали і вояки і жителі , та одного дня вороги таки вдерлися до Києва . Настали страшні години . перелякані люди ховалися по церквах в надії на порятунок. Багато людей зачинилися в Десятинній церкві, що була споруджена володимиром Великим . Зветься вона так, через те що на її зведення і утримання було виділено десяту частину усіх прибутків князя . Чимало людей залізло на дах, та стеля церкви завалилася , й усі , хто був там , загинули .

Багато пам яток архітектури Києва , та інших українських , було зруйновано внаслідок монголо-татарської навали . та були і феномени . Наприклад мозаїка Софіївського собору , на якій зображено Оранту залишилася цілою і неушкодженою протягом багатьох століть , незважаючи на багаторазове руйнування всього собора.

Київський воєвода Дмитро , який керував обороною міста , пораненим потрапив до монгольського полону . Хан Батий , залишив його живим , зважаючи на неабияку відвагу і досвід воєводи , та мав його собі за радника .

Від Києва монголи подалися на Волинь , а звідти на Галицьке князівство. А потім поділивши орду на дві частини , хан послав її на Угорське князівство , Польщу , Чехію . Та полчища були ослабленні війною з Руссю , тому Батий осів на Волзі і заснував свою державу Золоту Орду зі столицею у місті Сарай .

Монголо-татарська навала мала дуже тяжкі наслідки для руських земель . від багатьох міст та селищ залишилися лише назви у літописах . значну частину населення монголо-татари винищили або взяли у полон . Найбільш спустошені були міста-центри економічного , політичного та культурного життя давньоруських земель. Руські князівства були поставлені у васальну залежність від Золотої Орди. Хан залишив князів і бояр на їхніх місцях , але підкоряв їх своїй владі . Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті . Крім того населення повинно було виконувати інші платежі і повинності : поплужне ( поземельна дань від плуга ) , корм ( утримання ханських урядовців ) , ям ( надання транспортних засобів ханським урядовцям ) , тамга ( мито ) , війна ( повинність , яка виявлялася в тому , щоб видавати людей в ханський воєнний похід).Від данини звільнялося тільки духівництво, на яке покладався обов язок прилюдно молитися за ханів . монголо-татарські загарбники намагались використити православну церкву в інтересах зміцнення своєї влади на Русі . Найтяжче було князівствам розташованим ближче до Золотої Орди , тоді як дальнім- Галицькому , Волинському , Київському – було трохи легше . Вони корилися хану , хоча у внутрішньому житті мали повну волю . Щоб тримати в покорі населення та збирати з нього данини , хани призначали на руських землях баскаків ( намісників ) з військом . Під їх контролем перебували також князі . Особливо нестерпним монголо-татарське іго було для народних мас , які зазнавали подвійного гніту : від ханів і феодалів ( князів ібояр ) . Руські феодали посилювали експлуатацію залежного від них населення , разом з тим перекладали на них і весь тягар монголо-татарських поборів .

Народні маси не раз повставали проти іга ( 1259- в Новгороді ; 1262- в містах Північно- Східної Русі ; Ростові ; Володимирі ;Суздалі ; Ярославлі ; 1231 і 1327 – в Твері ).

Монголо-татарське іго затримувало економічний і культурний розвиток руських міст , ослаблювало їх політично і посилювало феодальну роздробленість . Карл Маркс називав владу Орди над підкореними народами кривавим брудом монгольського іга , і підкреслював , що воно не тільки гнітило , а й ображало душу народу , який ставав його жертвою . Боротьба Русі проти іга описана і в Галицько-Волинському літописі .

В 14-15 столітті Золота Орда занепадає і ось у 1480 році Русь повністю