Святопо́лк Володи́мирович, також: Святополк Окаянний (нар. близько 981 — пом.1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008—1015), великий князь київський (1015—1019). Син Володимира Святославича (за версією — Ярополка Святославича).

 

У 988 році Святополк посів місто Турів. Його життя, як намісника, в Турові висвітлює західноєвропейське джерело «Хроніка» саксонського єпископа Тітмара.

 

У 1009 чи на початку 1010 року Святополк одружився з польською князівною, дочкою польського короля Болеслава I Хороброго.

 

Брав участь у змові проти свого батька (за версією — вітчима, вбивці батька), за що позбавлений туровського князівства і ув'язнений разом з дружиною близько 1012 року. Після смерті Володимира Великого, Святополк утік із в'язниці до свого тестя у Польщі, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава I Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис і Гліб (на момент вбивства Бориса і Гліба Святополка у Києві ще не було), та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом Володимировичем. Дружина Святополка зазнала поразки у Любецькій битві 1016 р., а він сам утік до Польщі. 1018 р. з допомогою польського війська розбив князя Ярослава у битві на р. Буг і знову посів великокнязівський престол. Невдовзі, через невдоволення населення вторгненням іноземців, польські війська залишили Русь. 1019 р. Ярослав знову виступив проти Святополка і розгромив його війська в битві на р. Альті. Руські джерела повідомляють, що під час втечі поранений Святополк Володимирович загинув у пустелі десь «між Ляхи і Чехи», та це є дослівним перекладом польської приказки і означає: «ніхто не знає, де і як». Інший руський літописець записав, що Святополк утік до Бреста, де, мабуть, і помер від ран.

 

Ярослав зробив усе, щоби представити свого суперника сущим дияволом, і до літописів Святополк увійшов як братовбивства, а до історії ввійшов як Святополк Окаянний. Існують спроби істориків переглянути повідомлення джерел, заперечивши літописні тексти, виправдати Святополка, а вбивство Бориса і Гліба приписати Ярославу чи Мстиславу Володимировичу.