Всеволод-Андрій І Ярославович (1030 - 1093), великий князь Київський. Народився у 1030 році, помер 1093 року. Син Ярослава Мудрого, після смерті якого отримав в уділ Переяслів-Південний. 1054 року він розбив за річкою Сулою торків, на яких ходив і 1060 року, а в 1061 року сам був розбитий половцями. У 1067 брав участь у взятті братами Мінська та поразці князя Полоцького Всеслава Брячиславовича, а наступного року разом з братами був побитий половцями на річці Альта. 1073 Всеволод допоміг брату своєму, Святославу Чернігівському, захопити великокняжеський престол у старшого з братів, Ізяслава, а після смерті Святослава (1077) сам зайняв Київський престол, проте, поступився ним на користь брата Ізяслава, який повернувся з Польщі (від цієї поступки він отримав на княжіння Чернігів). Але з Чернігова його вигнав племінник Олег Святославович. Всеволод втік до Києва і того ж року з братом Ізяславом вони дали битву Олегу Святославовичу на Нежатіній ниві, де великий князь загинув, а Олег Святославович, який отримав поразку, втік до Тмутаракані. Після смерті старшого свого брата, Ізяслава, він 1078 року остаточно зайняв великокняжеський престол (на якому перебував до самої смерті), затвердивши за дітьми Ізяслава їхні уділи, а сину своєму, Володимиру Мономаху віддав Чернігів.

 

Олег Святославович не заспокоївся після поразки і 1079 року, найнявши половців, разом з братом Романом він підійшов до Переяслава. Проте, половці, що були підкуплені Всеволодом, зрадили братів: Роман був ними вбитий, а Олега Святославовича відправили у Грецію, а у Тмутаракань Всеволод призначив свого посадника. Княжжіння його було неспокійним: він воював зі Святославовичами, Брячиславовичами та Ізяславовичами, а половці спустошували південні руські землі. Святославовичей Всеволод остаточно позбавив спадкового володіння, вважаючи їх ізгоями, хоч батько їх й займав великокняжеський престол, але не по праву. Завдяки перемогам свого сина Володимира Мономаха, утримався на престолі до самої смерті. Любив освіту і знав 5 іноземних мов. Був двічі одружений: перша дружина (з 1046, померла 1067) з невідомим ім`ям, яку літописи називають «грецькою царівною», «грекинею», «мономахинею» (на думку деяких достлідників - це Марія, донька імператора Констянтина Мономаха), від неї Всеволод мав сина Володимира Мономаха та доньку Янку (Анну) (засновниця Янчина монастиря); друга дружина - Анна, княжна Половецька (померла 1111 року), від цього шлюбу народилися Ростислав Всеволодович та Євпраксія Всеволодовна.