КАЛКА (тепер Кальчик) - притока р. Кальміуса на тер. Донецької обл. У 1223 на К. відбулася перша битва руських і половецьких військ з монголо-татарськими ордами Чінгіс-хана, очолюваними Джабе і Субедеєм. У 1222 монголо-татари через Пн.Кавказ вдерлися в Пн. Причорномор'я і завдали поразки половцям і аланам у битві на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра і звернувся по допомогу до галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного. На нараді князів у Києві було вирішено виступити спільно з половцями проти монголо-татар. У квітні 1223 у похід проти ординців вирушили дружини галицького, київського, волинського, чернігівського, путивльського, смоленського князів та війська половецького хана. Переправившись через Дніпро біля порогів, об'єднані сили київських князів розбили монголо-татарський авангард. Підчас вироблення єдиного плану подальших дій серед князів виникли суперечності. Галицький князь Мстислав Удатний, волинський Данило Романович Галицький і половці переправилися через К., а ін. князі залишилися на західному березі ріки. 31.5.1223 (за ін.дан., 16.6.) на К. відбулася вирішальна битва. Монголо-татари атакували спочатку половців, а потім князівські дружини і розбили їх. Після цього монголо-татари оточили табір Великого князя Київського Мстислава Романовича і три дні штурмували його. Не змігши прорвати добре організовану оборону, татари запропонували укласти мир. Коли ж умови миру були прийняті, і князівські дружини залишили табір, ординці напали на них і всіх знищили. Проте зазнавши великих втрат, монголо-татарські війська не наважилися продовжити похід вглиб Київської держави і повернулися до Монголії.