КАРМЕЛЮК (Кармалюк) УСТИМ ЯКИМОВИЧ [27.2(10.3).1787-10(22). 10.1835] -український національний герой, видатний керівник повстанського руху на Поділлі проти національного і соціального гніту в першій пол. 19 ст. Н. у с. Головчинцях Літинського повіту Подільської губернії (тепер с.Кармалюкове Жмеринського р-ну Вінницької обл.) у селянській сім'ї. В 1812 К. за бунтарські дії був відданий поміщиком Пигловським у солдати. В 1813 разом з Д. Хроном втік з уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському, і повернувся в рідні місця. В 1814 очолив повстанський рух проти російської адміністрації і дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському і Ольгопільському повітах. У 1830-35 селянський рух під проводом К. охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії і Київщини. У повстанському русі брали участь бл. 20 тис.чол. Протягом 23 років боротьби повстанські загони на чолі з К. здійснили понад 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені у поміщиків гроші і майно роздали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцями російський уряд у листопаді 1833 створив т.зв. Галузинецьку комісію (в с. Галузинцях тепер Дережнянського р-ну Хмельницької обл.). К. чотири рази заарештовували, засуджували до каторжних робіт і засилали до Сибіру. Але кожного разу він втікав, повертався на Поділля і знову очолював повстанський рух. 10(22).10.1835 К. був убитий із засідки шляхтичем Рутковським у с. Шляхові Коричинці на Хмельниччині. Похований К. у Летичеві (тепер Хмельницька обл.). Образ народного месника відобразили у своїх творах М.Старицький, Марко Вовчок, В. Кучер та ін. Т. Шевченко назвав його “славним лицарем”.