ЛИЗОГУБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС (“Летописец, или Описание краткое знатнейших действ и случаев, что в котором году деялось в Украине малороссийской обеих сторон Днепра и кто именно когда гетьманом был козацким”) - український літопис 18 ст. Складений в 1742. Охоплював події в Україні з поч. 16 ст. до 1737. Автор “Л.л.” анонімний. В історичній літературі існує думка, яку найбільш переконливо аргументували В. Антонович і П. Клепацький, що автором літопису був генеральний обозний Я. Лизогуб (не виключена і участь в написанні його брата С. Лизогуба; п. 1734). Основним джерелом для викладу історичних подій до кін. 18 ст. були козацькі літописи (зокрема, Короткий опис Малоросії), від 1690-х рр. до 1737 - родинні записи сім'ї Лизогубів. “Л.л.” містить невеликі оповідання з історії України, головним чином про гетьманів, про участь козаків у Північній війні 1720-21 тощо. Закінчується літопис описом Кримськогих походів 1736-38. В основному, лояльно відносячись до російського царизму, літописець критично ставиться до його політики у Гетьманщині та відстоює ідею політичної автономії України. Літопис є цінною пам'яткою української історіографії 18 ст. Вперше був виданий М. Білозерським (“Южнорусские летописи”, 1858), а пізніше В. Антоновичем (“Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси”, 1888).