ГОВТВА, БИТВА 1638 

– перша з гол. битв під час козац. повстання 1638 під проводом Я.Острянина, що відбулася 5–6 трав.(25–26 квіт.). 

Вирушивши із Запорозької Січі, повсталі козаки захопили по-дніпровські м-ка аж до гирла р. Сула (прит. Дніпра). Плануючи зробити Лівобережну Україну базою повстання, гол. козац. сили (не менше 2 тис. осіб) на чолі з Я.Острянином рушили від м. Кременчук вгору по р. Псел (прит. Дніпра) на м-ка Омельник (нині село Кременчуцького р-ну Полтав. обл.) і Говтва. Останнє, розташов. на значному узвишші в межиріччі Псла і Говтви, оточене лісами та болотами, мало чудові природні укріплення. 

Отаборившись тут у перших числах квітня (ст. ст.), козаки обнесли м-ко і замок валом; насипали ще один вал між річками; на могилі, що стояла перед валом, спорудили шанець. 

Команд. коронним військом С.Потоцький підійшов під Говтву в 20-х числах квітня (ст. ст.), 5 трав. (25 квіт.) він здійснив невдалу спробу штурму: звівши земляний вал навпроти окопів повстанців, нім. наймана піхота та реєстрові козаки спробували оволодіти мостом через Псел проти гол. воріт міста, але були зупинені артилер. вогнем. У цей час кількатис. загін запорожців зайшов у тил польс. війська та влаштував засіки, щоб позбавити маневреності ворожу кінноту. Коли ранком наступного дня штурм поновився, козаки вдарили з однієї із засік на нім. найману піхоту і, оскільки польс. кіннота не змогла вчасно підтримати її, а в німців до вечора скінчилися набої, винищили їх майже повністю. З ін. засіки козаки вдарили на коронне військо, що розпочало наступ на козац. шанці. Ситуація для С.Потоцького склалася безвихідна, і він відступив від Говтви аж під Лубни (його втрати, за деякими підрахунками, склали понад 3,5 тис. вояків). 

Літ.: Щербак В.О. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648–1654 рр. К., 1989; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8. К., 1995. 

Д.С. Вирський.