БАЗАВЛУЦЬКА СІЧ – військовий і адміністративний центр запорозького козацтва, що з 1593 р. до 1638 р. перебував на острові Базавлук у гирлі річок Чортомлика, Підпільної і Скарбної. Місцевість навколо Б.С. була вкрита лісом, поросла високою травою та очеретом, перетиналась безліччю річок, лиманів та озер, що утруднювало дії татарської кінноти, а турецькі галери легко знищувались козаками в лабіринтах річок і протоків. Укріплювалась Б.С. валом, палями, вежами з встановленими на них гарматами. В центрі Б.С. розміщувався майдан. Поблизу майдану стояли церква, будинок кошового, козацькі курені і пушкарня. На початку на Б.С. були курені зі стінками, сплетеними з лози і накритими від дощу кінськими шкірами. На Б.С. уже існував традиційний для Запорозьких Січей устрій. Б.С. була центром підготовки козацьких сухопутних і морських походів на Туреччину і Крим. Стала Б.С. і центром національно-визвольної боротьби українського народу, а козаки брали участь в усіх козацьких повстаннях з кінця 16 ст. і до кінця 30-х рр. 17 ст. Вірогідно, що Б.С. була знищена польською каральною експедицією після придушення повстання 1637–1638 рр. Тепер місце розміщення Б.С. затоплене водами Каховського водосховища.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Література: Я в о р н и ц ь к и й Д. І. Історія запорізьких козаків. – Т.1. – Львів, 1990. – С.67–71.