Навесні 1638 року почалося повстання нереєстрових козаків на чолі з Я.Острянином і К. Скиданом, яке поштовхнуло до масового селянського виступу на Київщині і Полтавщині.
Після невдалих для повстанських загонів сутичок під містом Лубнами та на річці Сліпоріді основні сили повстанців, з якими були їхні сім’ї, відступили до Жовнина (нині с. Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області), де почали будувати табір.

Хід биви

Позиції, зайняті Острянином під Жовнином, поблизу впадіння Сули в Дніпро, були невигідні. на світанку 3(13) червня, діждавшись підходу інших частин, коронне військо С. Потоцького та загони князя Я. Вишневецького почали штурм повстанських позицій, переважаючими силами прорвав у кількох місцях оборону, захопивши 8 гармат і багато пороху. Вважаючи дальший опір недоцільним Я.Острянин, зазнавши значних втрат, з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави. Повстанці під керівництвом Кудри і Пешти замкнули табір і, оточивши польські кінні корогви, яким удалося до нього прорватися, приступили до їх знищення. Однак Вишневецький почав штурмувати козацький табір, і лише на третій раз зміг, прорвавши табір, дати змогу своїм вийти з пастки. Ніч перервала битву.
Повстанці, що лишилися в таборі, обрали гетьманом Д. Гуню і під його проводом відбили штурм ворога. Обидві сторони зазнали значних втрат. Козаки зайняли виступ на березі Сули, який майже з усіх сторін омивався рікою. Стомлене військо всю ніч працювало над його укріпленням. З тієї сторони, де не було ріки, було насипано вал. Поляки навпроти козацького валу насипали свій вал, під самим козацьким табором спорудили свої шанці, а наступного дня 4(14 червня) розпочали обстріл козацького табору. Але С.Потоцькому не вдалося зламати опір повстанців. На допомогу коронному військові під Жовнин вирушив з кіннотою польний гетьман М. Потоцький. 10 червня у Жовнині стало відомо про наближення ворожого підкріплення. Повстанці спочатку розпочали переговори про капітуляцію, але дізнавшись про наближення з-за Дніпра загону Скидана, перервали переговори. Скидану не вдалося прорватися до оточених товаришів. У жаркій битві він був розбитий і повернувся до Чигирина.

В умовах безупинних приступів поляків в ніч з 11 на 12 червня козаки Гуні спорудили міст через Сулу і перейшли на дві милі вниз, туди, де Сула впадає у Дніпро, і в урочищі Старець, над старим Дніпровим річищем, зайняли сильні позиції і там ще майже два місяці тримали оборону.