ГЛАДКИЙ МАТВІЙ (р. н. невід. - 8(18).5.1652) - український військовий діяч, полковник миргородський, фундатор церкви у Миргороді, учасник Корсунської битви 1648, Пилявецької битви 1648, походів на Львів і Замостя. Восени 1648 керував козацькими військами, які вели боротьбу проти польсько-литовських частин на північноукраїнських землях і в Бєлорусі. В грудні 1648 Г. з Б. Сокальським були послані гетьманом Б. Хмельницьким на елекційний сейм у Варшаву. Під час Берестецької битви 1651, коли татари взяли у полон Б. Хмельницького, виконував обов'язки наказного гетьмана. Будучи незгідним з умовами Білоцерківського мирного договору 1651 і вимагаючи продовження воєнних дій, разом з козацькими загонами Л. Мозирі та Бугая протидіяв вступові польських військ на територію Гетьманщини. Схоплений і страчений 8(18).5.1652 разом з Л. Мозирою і А. Хмелецьким на вимогу польської сторони (С.Аксак, К.Завіша, С. Маховський, С. Лянцкоронський) українсько-польської військової комісії, яка наглядала за дотриманням умов договору. Літопис Самовидця містить свідчення про те, що Г. після битви під Берестечком намагався захопити гетьманську владу, за що і був заарештований та страчений. Похований у с. Миргородці недалеко від Миргорода.