БАТУРИН – місто, столиця Гетьманщини (1669–1708), резиденція гетьманів Д.Многогрішного (1669–1672), І.Самойловича (1672–1687), І.Мазепи (1687–1708).

Б. розташований у центральній частині Лівобережної України, на високому лівому березі р. Сейму (притоці Десни). Точний час заснування Б. не встановлений. В 1625 р. на місці давнього поселення за королівським указом під керівництвом українського архітектора Матвія Стахорського було збудоване укріплене місто, яке король надав Ю.Оссолінському. Місто з трьох боків було захищене валом з дубовим палісадом. На початку Визвольної війни Б. став сотенним містечком Стародубського, а з 1654 р. – Ніжинського полку. В 1669 р. за наказом царя Олексія Михайловича гетьман Д.Многогрішний переніс гетьманську резиденцію з Чигирина до Б. В 1708 р., після переходу козацьких полків І.Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ, російські війська під командуванням О.Меншикова за наказом Петра І захопили і сплюндрували місто, винищили населення. В 1725 р. Б. з навколишніми землями був подарований О.Меншикову, а після його падіння знову взятий у "казну". В 1760 р. Б. перейшов у приватне володіння до гетьмана К.Розумовського.

Гетьман І.Самойлович був невибагливим щодо розбудови власної резиденції. Найбільшого розвитку та значення місто набуло за гетьманування І.Мазепи. Б. розбудовувався за зразком західноєвропейських столиць. Чисельність населення міста досягло 35 тис. У місті розміщувалася Генеральна армата (70 гармат), діяли цегельня, суконна мануфактура, лісопильня, велось виробництво килимів, відливалися гармати. З-поміж інших споруд вирізнявся укріплений двір І.Мазепи з палацом-кам'яницею, збудований у стилі козацького барокко. Були зведені церква Святої Трійці та монастир Святого Сави. Донині збереглася рідкісна пам'ятка українського житлового будівництва – будинок В.Кочубея. Гетьман К.Розумовський мав широкі плани щодо розбудови у Б. нової резиденції, заснування тут університету, які, однак, через опір російської влади не були реалізовані. У 1751 р. почалася реконструкція міста. Місто було сплановане за прямокутною системою, вулиці розташовувалися за променевою системою. Вже на схилі життя К.Розумовський у своєму батуринському маєтку спорудив палацовий ансамбль (1799–1803) та Воскресенську церкву (1790–1803). Палац являв собою єдиний комплекс з чудовим ландшафтним парком, створеним за проектом архітектора А.Рінальді.

Після ліквідації полково-сотенного устрою (з 1782) Б. опинився у складі Конотопського повіту Новгород-Сіверського намісництва. Тепер Б. – селище міського типу Бахмацького району, Чернігівської області.
========================================================================

Література: С л ю н ь к о в а І. Архітектурна спадщина Батурина // Дніпро. – 1990. – № 4. – С.107–110; Ш к л я р Л. Батурин // Вісті з України. – 1993. – № 45; А п а н о в и ч О.М. Столиці української гетьманської держави // Неопалима купина. – 1995. – № 7–8; Б и ч е к В. Гетьманська столиця України // Наука і суспільство. – 1998. – № 9–10. – С.49–53.