2. Тамтешні єпархіальні архієреї, хоча й зобов'язані за своїм знанням і за силою духовного регламенту турбуватись про дотримання закону божого, так само й про поширення добрих установ серед простого народу і про більше вкорінення страху божого, і ви з належним розглядом, громадською владою іноді допомагаєте, добре знаючи, що справжній страх божий є перший засіб до зниження намірів і схильностей до пороків і злодіянь і, навпаки, до вкорінення в людях добронравності і чесності.

 

Тому належить вам уміло приглядатись до них і до їх підлеглих, щоб різного роду хитрування заскнілого у них властолюбства не виходили поза належну їхньому санові межу, поширюючи іноді свою духовну владу над світською, іноді також розсіваючи серед простого і забобонного народу різні корисні для їхніх намірів, а загальному спокоєві шкідливі плевели1, під виглядом закону божого і благочестя, як про це згадується в духовному регламенті.

 

Скроміна у цьому і дбайлива обережність ваша буде тим потрібнішою, бо про становище малоросійських монастирських духовних маєтків остаточного визначення ще не зроблено і тамтешнє духовенство самовільно ними володіє і користується.

 

3. Необхідна потреба полягає в тому, щоб було відомо урядові і вам точна кількість народу малоросійського, тобто як людей, належних до військового чину під різними званнями, так і посполитих міщан і купців...

 

На початку таємної вам настанови між іншими непорядниками, що мають місце в Малії Росії, ми вже згадали, що від цієї такої обширної, багатолюдної і дуже багатої різними корисними плодами провінції в державну казну (про що мало хто повірить) немає жодних прибутків. Це, проте, так правдиво, що більше того, звідси відпускають туди по 48 тис. крб. Отже, було б і надалі безвідповідальним залишати її в такому безладді, тобто бути, як і раніше, для держави тягарем, аніж займати вигідне становище, отже, поряд з іншими виправленнями необхідно, під якою б то не було назвою, крім подушного, поширити на тамтешній народ і одержувати від нього в казну нашу, за обов'язком і справедливістю та й за самими умовними пунктами гетьмана Богдана Хмельницького, нам беззаперечно належні прибутки. З цього всього ви самі можете зробити висновок, як потрібна для цього, між іншим, і цілком певна відомість про кількість малоросійського населення. Задля цього, ввійшовши у всі подробиці тамтешніх справ, дізнавшись про безладдя бувших там дотепер правлінь і причини, від яких вони виникли, і розсудливо розміркувавши про засоби їх виправлення, про користь для держави, про істан землі і людей, а також про їх права, і про справжні, а не самовільно присвоєні собі привілеї, чи не зможете ви висловити нам вашу думку, на якій підставі і яким чином встановити нову по всій Малоросії ревізію та й зручніше її б здійснити?

 

4. Через те, що для податків, які стягуються, не можна ні встановити міцної основи, ні виходили з відомої завжди суми, доки будуть тривати згадані переходи землеробів з місця на місце, то належить вам доказати вашу велику старанність тамтешній народ усіма можливими способами привести до того, щоб зазначеним переходам було покладено край.

 

5. В однаковій мірі вам слід прагнути розібратися в заплутаному і перемішаному там військовому та цивільному правлінні. Тут, як і в інших справах, знайдете ви незліченні непорядки, які випливають із застарілої загальної невпорядкованості і від зухвальства начальників, які віддають перевагу своїй власній користі перед користю народу і перед прямим служінням вітчизні. Не без здивування побачите ви прибутки військового скарбу, тобто наші казенні, самовільно розкраденими; народ, з якого вони збираються-розореним, військо, на утримання якого вони призначені, в такому поганому стані, що ледве чи варто воно імені того, і багато просторих земель, записаних на військовий уряд тамтешніх полків, свавіллям і жадобою головних і нижчих чиновників у їх вотчини оберненими. Словом сказати, майже одне тільки ім'я носила дотепер Мала Росія як знатна провінція, що належить до обширної Російської імперії.

 

За численністю непорядків, які вимагають виправлення і інших кращих запроваджень, уявляємо ми собі і ті турботи, яким вам буде коштувати виконання вашої посади, тим більше, що у всякій новій справі і за розбещених про те поняття простого люду, а з боку чиновних людей-пристрастних і лукавих тлумачень, не завжди треба діяти силою довіреної вам влади, більш різноманітними засобами ласки і поблажливості і, таким чином, залежно від справи часу і людини уміло треба викручуватися. До цього треба додати, що в таких випадках треба мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст.

 

Хрестоматія з історії Української РСР. -Т. 1.-С. 533-535.