ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ (23.12.1836 (4.1.1837) - 5(18).3.1911) - видатний український філолог і фольклорист, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Шевченка, член-кореспондент Петербурзької АН (з 1908). Н. в м. Кременчуці В 1864 закінчив навчання на історико-філологічному факультеті Київського ун-ту. У 1864-67 викладав російську мову у Кам'янець-Подільській гімназії, в 1867-80- у навчальних закладах Києва, в 1880-82 - у Петербурзькому ун-ті. В 1882 повернувся до Києва. Ж. був активним учасником українського політичного руху, членом київської “Громади”, співробітником “Кіевской Старини”. В дискусії щодо “теорії” М.Погодіна про нібито російськість княжого Києва вистоював думку, що Київська Русь - це держава українського народу, що традиції культури і побуту тут не переривалися у всі часи, а риси української мови наявні ще у письмових джерелах 12-13 ст. Помер у Києві. Автор праць: “Описание Пересопницкой рукописи 16 в.” (1876), “Очерк звуковой истории малорусского наречия в 17 й 18 вв.” (1889), “Литературная деятельность И.Вишенского” (1890), “Мысли о малорусских народных думах”(1893),“О переводах евангелия на малорусский язык” (1905), “Нарис історії української мови в 17 в” (1914) та ін.