КАПУЩАК ІВАН (13.11,1807 - 17.10.1868) -український громадський діяч у Галичині. Н. у Ляхівцях на Станіславівщині (тепер с. Підгір'я Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.). Вчився у гімназії в Станіславові, знав німецьку мову. До 1830 служив у австрійській армії. Після повернення з війська став сільським дяком. У червні 1848 вибраний депутатом австрійського парламенту від Солотвинського виборчого округу. 17.8.1848 К. при обговоренні проекту програми з аграрного питання виголосив у рейхстазі промову, що була спрямована на захист поневолених галицьких селян та містила вимогу скасування феодальних повинностей селян без викупу поміщикам. Виступ К. прокоментувала більшість західно-європейських газет того часу. Вимогу, поставлену галицьким представником, підтримали всі селянські депутати віденського парламенту. В 1850-х рр. К. розгорнув значну громадсько-освітянську роботу. В 1853 організував народну школу у своєму селі, став Ті першим вчителем. У 1854-64 - громадський писар. І.Франко в 1897 переклав промову К. і надрукував її у своїй праці “Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині” (1898).