КАЩЕНКО АНДРІАН ФЕОФАНОВИЧ [19.9.1858 - 29.3.1921] - відомий український письменник. Н. на хуторі Веселому Лукашівської волості Олександрійського повіту Катеринославської губернії (тепер Запорізька обл.). Навчався в класичній гімназії та юнкерському училищі у Катеринославі. Декілька років перебував на військовій службі, згодом працював контролером в управлінні залізниць у багатьох містах Російської імперії - Пермі (1904-08), Петербурзі, Москві, Туапсе (1911-13). З 1914 знову жив у Катеринославі. К. брав активну участь у національно-культурницькому русі, зокрема, сприяв розповсюдженню творів Т.Шевченка, організовував українські вистави і вечори, тісно співпрацював з катеринославською “Просвітою”, листувався з відомими діячами української культури (О. Пчілкою, П. Мирним, П.Стебницьким). У 1917-19 К. організував і очолив “Українське видавництво А. Кащенка у Катеринославі”, яке популяризувало українську історичну літературу. Помер і похований у Катеринославі (тепер Дніпропетровську). К. - автор багатьох прозових творів на історичну тематику, серед яких найвідоміші: “На руїнах Січі” (1907), “Борці за правду” (1913), “Під Корсунем” (1913), “У запалі боротьби” (1914), “З Дніпра на Дунай” (1914), “Зруйноване гніздо” (1914).