КІСТЯКІВСЬКИЙ (Кістяковський) ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1876-1941)- український державний діяч. Н. у м. Києві. Закінчив юридичний ф-тет Київського ун-ту. В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з В. Антоновичем, П. Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду. Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського ун-ту св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з й.Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л.Каcсо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь». У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. В липні-листопаді 1918 -міністр внутрішніхсправ у кабінетах Ф.Лизогуба і С. Кербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д.Дорошежя), Б.Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією. З 1919 жив у Стамбулі, пізніше - у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Богова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.