КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ (14.9.1875 - 21.9.1944) - визначний український хоровий диригент і композитор. Н. у с. Ромашки (тепер Миронівського р-ну Київської обл.) у сім"і священика. В 1901 закінчив Київську духовну академію. Після закінчення академії деякий час викладав у гімназіях Ставрополя і Тифліса. В 1903-05 збирав і записував козацькі пісні на Кубані, які згодом опублікував у збірці «500 кубанських народних пісень». У 1906-10 навчався в музично-драматичній школі М. Лисенка. Викладав співи у школах Києва, керував студентськими хорами у Київському ун-ті та ін. навчальних закладах міста. У 1912-16-хормейстр, пізніше диригент театру М. Садовського, в 1916-17 - диригент і головний хормейстер Київської опери. На поч. січня 1919 спільно з К.Стеценком організував у Києві за дорученням С. Петлюри (2.1.1919) Українську Республіканську Капелу (з 1920 - Український Республіканський Хор). У березні 1919 капела під керівництвом К. була відряджена українським урядом для пропаганди національного музичного мистецтва за кордон. Українська Республіканська Капела з величезним успіхом виступала майже в усіх країнах ЗахідноїЄвропи (Чехо-Словаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Великобританії, Німеччині, Голландії та ін.) і Америки (США, Бразилії, Аргентині, Кубі). Репертуар капели складався з українських народних пісень в обробці К., М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценката ін. композиторів. З 1926 жив у США і Канаді. Займався педагогічною діяльністю. К. - автор мемуарів «Спогади» ( 1948) і «З піснею через світ» (1952). Помер і похований у Вінніпегу (Канада).