ЛЕВИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (8.8.1880 -19.12.1953)-український політичний діяч, публіцист, теоретик українського соціалістичного руху. Н. у Дрогобичі (тепер Львівська обл.). Після закінчення Дрогобицької гімназії навчався у Львівському ун-ті. На поч. 20 ст. став одним з ініціаторів створення УСДП. В 1904-14 - редактор партійних видань УСДП - “Воля”, “Земля і Воля” (1907-12; редагував спільно з М. Ганкевичем), “Вперед” (1912-13, спільно з П. Буняком і А. Чернецьким) у Львові та “Дзвін” ( 1913-14; разом з Д. Антоновичем) у Києві. Під час Першої світової війни 1914-18 Л. перебував у Відні і Женеві. В 1919-20-х рр. - член Закордонної групи Української Комуністичної Партії у Відні, видав разом з В.Винниченком газету “Нова Доба” (1920-21). З 1930 Л. проживав у Львові, співпрацював у журналах “Нова Україна” у Празі, “Нова культура”, “Культура”, “Нові Шляхи” у Львові та ін. Помер у Відні. Автор численних праць і публіцистичних статей на суспільно-політичну тематику: “Нарис розвитку українського робітничого руху в Галичині” (1914), “Царская Россия и украинский вопрос” (1917), “Народність і держава” (1919), “Соціалістична революція і Україна” ( 1920), “Соціалістичний Інтернаціонал і поневолені народи” (1920), “Відокремлення Галичини”, “Народність і держава”, “Асиміляція і ресиміляція в історичному процесі поневоленого народу”, “Початки українського соціалізму в Галичині” та ін.