ЛЕВИНСЬКИЙ ІВАН (6.7.1851 - 4.7.1919) -український архітектор. Н. у Долині на Станіславівщині (тепер Івано-Франківська обл.). В 1875 закінчив Технічну Академію у Львові, з .1903 -професор Львівського політехнічного ін-ту. В 1880-х рр. організував архітектурно-проектну майстерню і разом з архітекторами 0. Лушпинським, Л. Левинським, Т. Обмінським та ін. З 1903 - професор архітектури Львівського політехнічного ін-ту. Л. і тісно співпрацював з “Просвітою” і “Сільським Господарем”, входив до складу ради Національного музею у Львові. В 1914 депортований російською окупаційною владою до Києва. Збудував в Києві дерев'яну українську греко-католицьку церкву в гуцульському стилі. Після повернення в 1918 до Львова заснував агрономічно-технічне т-во “Праця”. Помер у Львові. Спроектував і побудував багато будівель у Галичині. У своїй творчості дотримувався принципів модерну і використовував прийоми і форми української народної архітектури. Серед будівель, споруджених Л. у Львові: головний залізничний вокзал, готель “Жорж”, будинок т-ва “Дністер” (1905), Академічний дім, будинок бурси Українського педагогічного товариства (співавтор, 1906-08), будинок Музичного ін-ту ім. М. Лисенка (1916), та ін.