БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (5.(16).11.1788 - 25.1.(62).1850) -український історик і археограф, син М.М. Бантиш-Каменського. Н. в Москві. Навчався в Московському ун-ті. В 1814-16 служив в Колегії закордонних справ. З 1816 - управитель канцелярії київського військового губернатора князя М. Рєпніна. В 1825-28 - губернатор Тобольська, в 1836-37 - віденський губернатор. Перебуваючи в Україні Б.-К. зібрав і систематизував цінний історичний матеріал, опублікований після його смерті в книзі “Джерела малоросійської історії” (1858-59). Автор “Історії Малої Росії з часів приєднання її до Російської Держави за Олексія Михайловича до відміни гетьманства” (ч. 1-4, 1822), “Словник достопам'ятних людей російської землі” (т.1-5; 1836, 1848)