КОСИНКА ГРИГОРІЙ (справжнє прізвище -Стрілець; 29.11.1899 - 1.11.1934) - відомий український письменник. Н. у с. Щербатівка Обухівського повіту на Київщині. Змалку наймитував, працював на цукроварні. В 1914 переїхав до Києва, де служив канцеляристом. У 1919-22 навчався в Київському інституті народної освіти. В 1919 у газеті «Боротьба» з'явилось перше оповідання К. «На буряки». В 1920-х рр. працював у редакції газети «Вісті Київського губревкому», журналах «Нова Громада» та «Всесвіт», директором Харківського і Київського радіокомітетів. Належав до літературних об'єднань АСПИС (1923-24), «Ланка» і «МАРС». Листувався з В. Стефаником. Проза К. відзначається правдивістю і гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. К. важається продовжувачем традицій імпресіоністичної новели в українській літературі (М. Коцюбинський, С. Васильченко, В. Стефаник). Утворах К. змальвуються трагічні події української революції 1917-21. Офіційна радянська критика звинувачувала К. у сповідуванні «куркульської ідеології та «націоналізмі». На поч. 1930 -х рр. видання творів К. було заборонено. В листопаді 1934 був заарештований. Проходив по судовій справі разом з письменниками А. та І. Крушельницькими, К. Буревієм, О. Влизьком, Д. Фальківським. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Реабілітований 19.10.1957. К. - автор оповідань: «На золотих богів» (1922), «Заквітчаний сон» (1923), «Мати» (1925), «За ворітьми» (1925), «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибранні оповідання» (1928, 1929), «Циркуль» (1930), «Змовини» (1933), «Серце» (1933), «Гармонія» (1933) та ін.