КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН (12.11.1905 -17.12.1934) - відомий український поет, літературний критик. Син А. Крушельницького. Н. у Рогатині (тепер Івано-Франківська обл.). Після закінчення в 1927 Віденського ун-ту, деякий час працював у Стрию. З 1929 допомагав батькові видавати у Львові радянофільський журнал «Нові Шляхи» (виходив у 1929-32). Літературну діяльність розпочав у серед, 1920-х рр. У 1931 видав «Альманах нового мистецтва», що об'єднував митців-новаторів. У 1932 виїхав на лікування до СРСР. Декілька місяців провів у Сухумі, згодом переїхав до Харкова. Деякий час працював в Інституті історії матеріальної культури ВУАН. У 1933 заарештований і звинувачений в підготовці терористичних акцій проти керівників радянської влади. 13-15.12.1934 виїздна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР К. разом з братом Тарасом, Г. Косинкою, Д. Фальківським, О. Влизьком, Ю. Бачинським та ін. були засуджені до смертної кари і страчені (розстріляні). Реабілітований у січні 1958. Автор поетичних збірок: «Весняна пісня» (1924), «Юний спокій» (1929), «Бурі і вікна (1930), драматичних поем «Спір за мадонну Сільвію» (1930) і «На Скелях» (1931).