ЛЕПЛЕВСЬКИЙ ІЗРАЇЛЬ (1896 - 1939) -радянський державний діяч. Н. у м. Брест-Литовському в єврейській родині. У 1917 вступив до РСДРП(б). З 1918 - уповноважений Саратовської ЧК. В 1921-23 - начальник Катеринославської губчека, з 1923 - начальник Подільського губвідділу ДПУ, 1926-29 - начальник Одеського окрвідділу ДПУ. З 1929 - в ДПУ УСРР, пізніше - очолив Особливий відділ ОДПУ СРСР. У січні-червні 1934 очолював управління НКВС по Саратовській області, у 1934-36 - начальник Особливого відділу Білоруського військового округу, нарком внутрішніх справ Білорусії. З червня 1937 до січня 1938 - народний комісар внутрішніх справ УРСР. За час перебування Л. на цій посаді було репресовано цілий ряд представників української інтелігенції, селянства, робітників. Саме на 1937-38 припадав пік сталінських репресій в Україні, значна частина відповідальності за здійснення яких лежить на Л. Після усунення М. Єжова був заарештований і розстріляний.