НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

ЗА ЧАСІВ КОЛИШНЬОГО РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1939-1989)

Основними тенденціями у змінах національного складу колишньої Української республіки були падіння питомої ваги серед населення українців і зростання частки росіян. Так, якщо у 1926 р. українців в республіці було 80%, то в 1989 р. - 72,7%, в той час, як росіян відповідно 9,3% і 22,2%. Якщо в 1926 р. росіян було менше, ніж представників інших етносів (крім українців - 10,7%), то в 1989 р. їх було вже більше ніж останніх в понад 4 рази.

Це яскравий наслідок русифікаторської політики КПРС та Радянського Уряду щодо України.

Аналогічні тенденції спостерігаються і в областях колишньої УРСР. На 1939 р. до складу України входили 15 областей і автономна республіка Молдавія, в яких українці складали більшість населення - 76,5%, а в таких областях як Чернігівська, Полтавська і Київська - понад 90%.

Другим за чисельністю національним осередком були росіяни - 13,5%. Окрім Вінницької, Житомирської, Кам'янець-Подільської областей, де на другому місці по чисельності стояли євреї і Молдавської АРСР, де на другому місці стояли молдавани, росіяни міцно займали слідуюче місце після українців. На третьому місці по чисельності були євреї - 22,2% населення.

В наступні двадцять років перепису не проводилось. За цей час сталися великі зміни, викликані наслідками війни, продовження репресій, депортацій населення, возз'єднання українських земель, входженням до складу України Кримської області, виділенням Молдавської АРСР в союзну республіку.

За переписом 1959 року в Україні вже було 25 областей. Українці складали 76,8% населення, росіяни - 16,9%, євреї - 4,9%. Росіяни стали другим за кількістю осередком серед етнічного складу населення 24 областей, навіть серед таких, де вони в 1939 р. були третіми. Лише в Закарпатській області другими були угорці.

За наступні 30 років в етнічному складі населення України сталися великі зміни. Якщо проаналізувати ці зміни по областях, то чисельність українців скоротилась в 15 областях, не змінилась в Волинській, Рівенській та Житомирській і зросла в західних областях та в Криму (з 22,3% до 25,8%). Найбільш суттєво зросла частка росіян в таких областях як Ворошиловградській - з 38,8% до 44,8%; Дніпропетровській - з 37,6% до 43,7%; Запорізькій - з 26% до 32,1%. Лише в Львівській, Тернопільській, Чернівецькій і Кримській областях частка росіян зменшилась. Щодо Закарпаття, то це була єдина область, де другими по чисельності залишились мадяри, частка яких в Закарпатті склала 15,9%, а росіяни займали третє місце. Але й тут їх частка зросла з 3,7% до 4%.

Слід підкреслити, що зростання питомої ваги росіян в цих областях значною мірою, а в деяких з них в основному відбувалося внаслідок скорочення українців (особливо в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській). Рельєфно тенденції щодо зміни частки українського і російського населення України спостерігаються в масштабах регіонів. Так, з 1959 р. по 1989 р. в Південно-Західному регіоні українців стало менше на 3% росіян більше на 3,3%; в Донецько-Придніпровському відповідно - 4,3%, 2,9%; в Південному - 4,4%, 6,5%. Як бачимо, скорочення частки українців спостерігається в усіх регіонах України. Якщо тенденції цього періоду і надалі будуть поширюватися, то в недалекому майбутньому українці становитимуть меншість в Донецькій і Одеській областях. Адже аналіз останнього перепису свідчить, що процес скорочення питомої ваги українського населення характерний для 60% її областей, лише в семи областях України відбувалося зростання чисельності українського населення.

Таким чином, Українській державі слід врахувати ці тенденції при плануванні соціально-економічного, культурного і політичного розвитку республіки.