КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР [12(24).4.1867 -23.5.1945] - український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Н. у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Львівська обл.). Брат ф. Колесси. Був доцентом (з 1895) і професором Львівського унту (1898-1918). Належав до Української Національно-Демократичної Партії. В 1907-18 був депутатом австрійського парламенту, на засіданнях якого послідовно відстоював інтереси українського населення Галичини в шкільництві та вищій освіті. К. був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні. В 1921 К. очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки у Римі. З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі. В 1923-39 - професор Кардового ун-ту, заступник голови чесько-українського комітету (голова - Я.Бідло). К. надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним з засновників Українського Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921-22, 1925-28, 1935-37, 1943-44). Досліджував пам'ятки давньоукраїнської письменності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст., 1923-25), фольклор («Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1927), вивчав історію української мови («Погляди на історію української мови», 1924), проблеми українського літературознавства («Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича). Автор пісні «Шалійте, шалійте, скажені кати» (1889).