КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (4.8.1878 -23.10.1937) - відомий український письменник, громадсько-політичний діяч і педагог. Н. у м. Ланцуг (тепер Жешувське воєводство, Польща). Навчався в Перемишльській гімназії. Вищу освіту здобув на філософському ф-ті Львівського унту. К. займався педагогічною діяльністю у Станіславові, Коломиї, Стрию, де працював вчителем та директором гімназій. Був особисто знайомий з І. Франком, М. Павликом, Н, Навроцьким, М. Терлецьким, К. Студинським. К. - один з відомих діячів культурно-освітнього руху в Галичині в кін. 19 - на поч. 20 ст. Брав активну участь у заснуванні осередків «Просвіти» та спортивно-молодіжних філій «Січей» і «Соколів», виступив ініціатором створення педагогічного товариства «Учительська Громада». В 1900-02 К. був одним з членів групи української молоді, яка гуртувалася навколо журналу «Молода Україна». Належав до провідних членів Української Радикальної Партії в Галичині. В 1918-19 входив до складу Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР. З квітня 1919 К. очолював Міністерство освіти УНР в уряді Б. Мартоса. В жовтні 1919К. був змушений емігрувати. Жив у Відні, займався, в основному, літературною діяльністю. В 1924 повернувся в Галичину. В 1929-ЗЗ редагував журнали радянофільського напряму «Нові Шляхи» (1929-32) і «Критика» (1933). З часу свого перебування в Західній Україні зазнавав постійних переслідувань з боку польських окупаційних властей. У травні 1934 К. на запрошення уряду УСРР переїхав разом із сім'єю на постійне місце проживання до Харкова. В листопаді 1934 К. разом з синами Тарасом та Іваном було заарештовано. На судовому процесі (13-15.12.1934) Тарас та Іван К. разом з відомими письменниками Г. Косинкою, Д. Фальківським, О. Влизьком звинувачені у керівництві підпільною націоналістичною організацією, зв'язках з Організацією Українських Націоналістів, були засуджені до смертної кари і 17.12. розстріляні. К. після перегляду його справи в березні 1935 був засланий на 10 років на Соловки. 23.10.1937 трійкою УНКВС по Ленінградській обл. К. був винесений смертний вирок, який був в той же день виконаний. Посмертно реабілітований у жовтні 1957. Інші члени родини К. також були заарештовані та загинули в концтаборах (дружина Марія, дочка Володимира, сини Богдан і Остап).