КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО - козацький корпус, створений за царським указом від 3(14).6.1787 на Пд. Україні. К.К.В. організовувалось князем Г. Потьомкіним з колишніх запорожців та військових поселенців Катеринославщини. У військо увійшли поселенці колишньої Української лінії та військові частини “корпусу передової округи Катеринославських козацьких полків” (Бузький, Малоросійський і Конвойний полки). Сформоване з 10 полків на взірець Донського козачого війська, К.К.В. одержало для поселення землі в межиріччі Інгулу і Південного Бугу. В 1788 до К.К.В. приписані старообрядці, міщани і цехові Катеринославської, Вознесенської і Харківської губерній. Загальне число військового населення понад 50 тис. чол., у т. ч. близько 20 тис. козаків (за ін. дан., бойовий склад становив до 10 тис. чол.). У 1790 “великим гетьманом” Катеринославського і Чорноморського війська було призначено Г.Потьомкіна. К.К.В. брало участь у російсько-турецькій війні 1787-91, відзначилось під час здобуття Акермана (тепер Білгород-Дністровський), Кілії, Ізмаїла. В 1796 було розформоване Козацькі полки, крім Бузького, перетворено на регулярні частини царської армії. В 1802 козацьке населення колишнього К.К.В. було переселено на Кубань. 3 тис.осіб стали основою Кавказького полку Кубанського Козачого Війська.