Зараз на початку гетман Дорошенко, юже будучи неприятелем короні Полской, послал до паши силистрийского, просячи о орду, жеби поспішала еще зімою на Україну. А поколя орда вишла на Україну, приехал у свою єпархію епископ лвовскій Іосиф Шумлянскій до Могилева Дністрового, которого росказал гетман Дорошенко силою провадити в Чигирин зовсім, которого и взято в Могилеві з великою жалостію усего народу, зостаючого на тот час у Могилеві, а звлаща под час ярмарку богоявленского. Которого, запровадивши в Чигирин, немного держачи, Дорошенко отпустил, за старанніем отца метрополити, а заледво у свої городи увойшол, бо зараз втропи и орду пустил за ним, же мало в неволю не впал. И так орда много шкоди в людех учинила, и вернувшися, стояла по волости коло Богу и коло Уманя, часто чати отправуючи в волости, належачіе до корони. Бо навесну, як трава стала, то и козаки з братом Дорошенковим, скупившися, стояли за Калником в полях з ордою до спасовки. А видячи гетманове коронніе великую докуку от орди, послали своїх албо королевских послов на Запорожже до Ханенка и до войска, жеби вишло що войска ку Ладижину запорожского, ознаймуючи и о своем приході на Побуже. На которое поселство королевское вийшол Ханенко и Сірко з войском в килка тисячей и з гарматами, а гетмани коронніе упередили и татар под Браславом зломили, же мусіли утікати у свою землю. Также и тая орда, зостаючая при Дорошенку гетману, уступила, же и Дорошенко мусіл от Богу вернутися, и туляючися коло городов, уступил ку Чигирину. А гетмани короній Іван Собескій и князь Дмитрій полній знову подступили под Браславле, а Ханенко з Сірком до Ладижина, которим усе Побуже схилилося. И учинивши раду, потягнули зо всіми войсками под Калник, которій не хотіл ся поддати гетманом коронним, и там стояли недель дві, достаючи Калника. Там под Калником прислал король его милость булаву, бунчук, корогов, бубни козаком, позволяючи оним собі оббирати гетмана.
Где войско в раді дали гетманство Михаилу Ханенку, на що и гетманове коронніе позволили, але Калника не доставши, отступили под Браславле и утвердили президіум, тоест жолніром, по замках: Могилеві, Браславли, Немирові, Ладижині, Рашкові, и зліцили гетмани коронние тіе усі войска по тих замках гетманові запорожскому Ханенкові, жеби оного слухали, ежели того потреба, придавши своего рейментара, прозванием Віжицкого, с которим тие войска росправили по станицях. Але на тот час скромне заховалися с людми, з гроша ся контентовали, тилко ежели сіна узяли, где найшли. А гетман Ханенко зоставал у Ладижині, при котором жолніре и козаки били, тилко ж люде Козаков запорожских кормили, а жолніре з гроша жили.
