В Самарі, новом містечку, барзо мор великий, же усе вимерло и воевода зараз навесні, от которого и по инших містах появился мор.
Того ж року метрополит кіевский Гедеон Четвертенский помер, а на его місце обрано Варлама Ясинского, архимандриту кіевопечерского, перед Святою Троицею на том тижню, которий на Москву поехал по благословеніе.
Того ж року великая саранча била на Україні и коло Стародуба на Сівери; прийшла августа и туда наворочала на краї литовскіе, але у Литву не йшла, зостала по Полісю коло Сожа; а тая, що ишла на Кіев, то пойшла в Полщу ку Шліонску и поза Дністром, и там на Волиню, коло Гродня и Берестя Литовского; а инная тут на Україні, коло Ніжина й Чернігова и на Сівери коло Стародуба зазимовала. А барзо ишла широка и московских краев займала поза Свинском и Комарицкую волость зопсовала, збоже и усю ярину потравила, и жита, которіе застала непожатіе, усе поела, и так учинила дорожнету у збожжу: жито стало осмачка по золотих три и овес в той же цені, которого и мало било у Сівери, але з України доставали. И от того смроду саранчі коні хоріли и издихали и всякое бидло, бо с травою и саранчу пожирали, же и мясо їх смерділо саранчею, — и кури и гуси.
Того ж року, септеврия 14, на Воздвиженіе честного креста, у Стародубі запален двор нікоторого москвитина, з которого и церков барзо коштовная святого Николая згоріла и звониця звонами коштовними и дворов немало: а церков била уся маліованая и желізом білим покрита.