Его царское величество з королем полским Августом міл сезд в городі Друї, над Двиною рікою, ниже Полоцка. Того ж часу войска запорожського з Січи на килка тисачей по указу царском пойшло до Пскова и полк Гадяцкий увесь, а компанія и сердюки там зимовали, а полки отпущени до городов по смерти небожчика Обидовского, полковника ніжинского, которий там своею смертію умерл в літех молодих.
Того ж року по указу его царского величества прказано, по першом одіянії німецком и венґерском и инний новий строй, или одіяніе, німецкое носити усім людем на Москві, а ежели би хто не хотіл, того карано.
Того ж року вибирано с московских людей з жонами и з дітми и зо всім проважено на мешканя в новий город, нижей Азова ку морю.
Того ж року по указу его царского величества гетман же Мазепа со всіми войсками и з арматами вийшол на войска против шведов, трактом на Могилев, где в Могилеві на Дніпрі мост намостили задля переходу. Але указ царский прийшол, жеби гетман послал наказного гетмана, с ним двадцяти тисячей пославши, и наказним гетманом пойшол полковник миргородский Даниїл Апостол з иншими полковниками, а гетман з армати войсковими и инними вернулся назад, що юж полк Стародубовский з Могилева назад вернулся.
Того ж року войска литовскіе, межи собою учинивши списковое войско, межи собою почали, а звлаща городи Сапіжини воевали, місто Дубровную и Гайшин вирубали, монастир Кутенскій зрабовали, в котором много скарбов побрали.
Того ж роко войска, которіе посилани били от его царского величества з боярином Репнином на помощ королеві полскому под Ригу, там розбито, и королевское войско сасов и городи, которіе бил король полский побрал, знову шведи отшукали, в Курляндії Митаву и Бірже опановали и своїми войсками осадили, бо сам король полский не бил у войску, а король шведский сам был, при котором и войска французского] немалие сили. А городок, албо замок Диямунт под Ригою, людми московскими осажено, которіе отдержалися, не подалися войску шведскому, а войска коронного, ані литовского жадного жолніра не било под Ригою у войску королевском, бо на тую войну не зезволяли королеві з шведом.
Того ж року войско козацкое запорожское, що з Січи било пришло по указу царском до Пскова на шведское войско, которіе землю шведскую воевали, отпущено назад, же кривду чинило и московским людем, и плата на них виходила великая. Которіе назад ишли краем литовским на Полоцко, и їх затягнено на службу к Сапіги от слуги его Юревича противко войска спискового (которое было с Потієм, воеводою витепским), которіе плюндровали маетности Сапіжиї и монастир Кутенский зрабовали, и місто Дубровную, и Гайшин вирубали. И так тот Юревич з тими козаками перше под Могилевом міл потребу, и їх [спискових] козаки прогнали; а списковое войско, с князем Оґинским, Стеткевичом и иними панами станули у Головчині, прибираючися на оного Юревича и Козаков запорожцев, которіе упередили оних и на світаню розбили списковое войско, так що їх мало увойшло, и тот Головчин зрабовали и внівец обернули; и козаки запорожці, оставивши того Юревича, пойшли на Україну, хочай оним и платил добре, а иніе там зостали и под Могилевом того ж часу былися и много там шкоди починили.
Того ж року войска царского величества з козакамы, з полком Миргородским и Гадяцким и иннимы ходилы под город Юрев ливонский, где войска шведскіе зоставались, и там з нимы міли великую войну, и войска шведскіе не додержалы, и так за ласкою божією, розбиты дощенту, и город Юрев ливонскій люде царскіе опановалы и армат штук на чотириста у шведов отнялы й з побідою вернулися. А наши войска козацкіе з наказним гетманом Данилом Апостолом домов отступилы, тилко зоставивши там компанії охочого войска два полки.
Того ж року войска шведскіе в краї литовскіе увойшли и Ковно опановали были и чатами коло Вилні ґрассовали, що міщане виллинскії многіе до Ґданска з маетностми уходили, бо Сапіга з шведами зоставал против короля и Речи посполитой. Где великое спустошеня сталося в краях литовских от спискових и їх противних сапіжинцов, и от Юревича, и от людей от него затягових на тую войну за гроши.