ЛУКАШЕВИЧ ВАСИЛЬ (бл. 1783-16. 10..1866) - український громадсько-політичний діяч. Н. у Борисполі на Київщині. Походив з козацько-старшинського роду. З 1798 виховувався у Пажеському корпусі, після закінчення якого, у 1803-04 служив перекладачем у Колегії закордонних справ, з 1805 - у міністерстві внутрішніх справ. У 1807 вийшов у відставку і оселився в Борисполі. Заснував школу в Переяславі. З 1811 -предводитель дворянства Переяславського по-віту.В 1818 Л. став членом масонської ложі “Любов до істини” в Полтаві, до якої входив також І. Котляревський. Л. створив Малоросійське Таємне Товариство, що ставило собі за мету створення української самостійної держави. В лютому 1826 Л. був заарештований і ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Згодом звільнений з ув'язнення. Жив у Борисполі під наглядом поліції. На думку деяких істориків (М. Петровський), Л. був автором “історії Русів”.