ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС 1936 - політичний судовий процес над 23 членами ОУН, в тому числі 9 членами Краєвої Екзекутиви- ОУН на Західноукраїнських землях, який став завершенням Варшавського процесу 1935-36. Процес вибувався в травні-липні 1936 у Львові. Серед ув'язнених були С. Бандера. Р. Шухевич, В.-М. Янів, Я. Стецько, Я. Макарушка, О. Пашкевич, Б. Підгайний, І. Малюца, К. Зарицька, Р. Мигаль та ін. Підсудних захищали 11 відомих українських адвокатів, серед яких: В. Старосольський, С. Шухевич, В. Гербовий, О. Павенцький та ін. Заарештовані члени ОУН використали судовий процес для викриття антиукраїнської політики польського уряду. С. Бандера, виступаючи на суді, заявив, що вся урядова політика щодо українського населення у Польщі була спрямована на повну національну асиміляцію українців. Після майже двохмісячних засідань суд виніс наступний вирок: С. Бандера і Р. Мигаль засуджені до довічного тюремного ув'язнення, Б. Підгайний, І. Малюца, Є. Качмарський, Р. Сеньків і О. Мащак - до 15 років. Інші заарештовані члени ОУН були також засуджені до різних термінів ув'язнення.