МАРГОЛІН АРНОЛЬД ДАВИДОВИЧ (17.11.1877 - 29.10.1956) - відомий діяч української єврейської громади. Н. у Києві. В 1900 закінчив юридичний ф-.тет Київського ун-ту св. Володимира. З 1905 до 1917 М. був генеральним секретарем Південно-російського відділу Союзу боротьби задосягнення рівних прав євреїв, а в 1906-13 - засновником і президентом Єврейської територіальної організації. М., будучи членом Російської колегії адвокатів, відстоював інтереси єврейської меншини на багатьох провокаційних “погромних” процесах. У 1911-13 М. брав участь у слідстві та судовому процесі єврея М. Бейліса. 31918 належав до Української Партії Соціалістів-федералістів. З березня 1918 - член Генерального Суду. В період Директорії УНР - товариш міністра закордонних справ в урядах В. Чехівського та С. Остапенка. М. підтримував національну політику Директорії УНР, у т.ч. її активну боротьбу з єврейськими погромами, і сам неодноразово виступав в зарубіжній пресі з заявами про непричетність українського народу до антиєврейських насильств в Україні в 1919 та підкреслював жорстоку боротьбу Директорії з організаторами погромів. У 1919 М. входив до складу української місії під час переговорів з представниками Антанти в Одесі та дипломатичної місії УНР на Паризькій мирній конференції 1919-20. Згодом - посол Української Народної Республіки у Великій Британії. З 1922 жив у США. Займався науковою і громадською діяльністю, був член-кор. УВАН у США, професором Українського Технічного Інституту у Нью-Йорку. Помер 29.10.1956 у Нью-Йорку. В своїх численних публіцистичних працях, серед яких - “Украйна и политика Антанты”; “Записки еврея и гражданина” (рос. мовою, 1922), “Thojewsof Eastern Europe” (1926), “From Political Diary, Russia, the Ukraine, America 1905-1945” (1946), “Ukraine and Policy of the Entente” (1977) послідовно відстоював право українського народу на створення української самостійної держави. М., знаючи справжнє ставлення С. Петлюри до українського єврейства та заходи Головного Отамана в 1919-20, спрямовані на припинення єврейських погромів в Україні, називав звинувачення голови Директорії в антисемітизмі “повним абсурдом”.