МАРКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ (31.7.1790 - 27.12.1865) - український історик і громадський діяч. Н. у Сварковому (тепер Глу-хівського р-ну Сумської обл.). Навчався в Харківському ун-ті. Служив у державних установах Чернігівської губернії губернським регістратором (1807-12), повітовим суддею в Глухові ( 1820-21) і предводителем дворянства (1826-27, 1832-38). У 1852 звернувся до уряду з проектом, в якому йшлося про звільнення селян з правом викупу землі. Проект було відхилено. Сприяв втіленню реформи 1861 у Чернігівській губернії, побудував народну школу в рідному селі й виступив ініціатором створення госпіталю. Автор ряду праць - "Опис Малоросії” (незакінчена і неопублікована), "Історична і статистична записка про дворянський стан і дворянські маєтності” (1840, 1894), "Історичні нариси міста Глухова” (тт. 1-2, 1893), "Малоросійське весілля” (1897) та ін. М. опублікував частину документів з родинного архіву, в т.ч. частину щоденника свого діда - "Щоденні записки генерального підскарбія Я. Маркевича” (тт. 1-2, 1859).